литература no image

Січень, 2011

2

Знаменитий і невідомий Селінджер

Про нього говорять: великий містифікатор, відлюдник, наймовчазніший письменник ХХ сторіччя. Рівно рік тому не стало Джерома Селінджера. Він помер на дев’яносто другому році життя у власному будинку у штаті Нью-Гемпшир, США.

«Ви, напевно, перш за все захочете дізнатися, де я народився, як провів своє безглузде дитинство, що робили мої батьки до мого народження. Але, по правді кажучи, у мене немає бажання в цьому копирсатися», – саме так відповідав Селіджер на усі запитання про себе. Він з жагою захищався від публічності. Не дивлячись на грандіозний успіх роману «Над прірвою в житі», Джером Селінджер обрав життя відлюдника і з 1965 року жив за високою огорожею в містечку Корніш. Він відмовлявся давати інтерв’ю, не друкував нові твори. Єдине, що могло порушити усамітнення, – це посягання на авторські права. На журналістів і продюсерів сипалися безкомпромісні заборони на перевидання та екранізацію його творів.

Півтори тисячі мешканців Корнішу ретельно оберігали спокій письменника. Сусіди зізнаються: «Це такий особливий ритуал – не говорити про нього. У тебе хтось запитує, де він живе, – і ти вказуєш не в той бік».

Не дивно, що така конфіденційність породжувала численні легенди. Пліткарі відправляли його то в буддійський монастир, то до психіатричної лікарні. Та у 2000 році дочка Маргарет Селінджер розвіяла ореол таємничості, опублікувавши мемуари «Над прірвою уві сні: Мій батько Дж. Д. Селінджер». Читачі задовольнилися обіцянкою, що рано чи пізно вийдуть у світ його неопубліковані твори. Нарешті громада отримала очікувану інформацію про приховані сторінки біографії письменника.

З навчанням у Джерома складалися особливі стосунки. Його виганяли з кількох приватних шкіл, нібито через те, що не хотів навчатися. Вступивши до Нью-Йоркского університету, майбутній письменник залишив навчання вже після першого року. А на літературних курсах при Колумбійському університеті Селінджер сидів за останною партою і дивився у вікно майже до кінця останнього семестру. Та попри все вже зі студентських років розпочав письменницьку кар’єру, друкуючи оповідання у місцевих журналах. Не раз говорив друзям пророчі слова, що колись стане великим письменником.

Селінджер встиг тричі одружитися. До того ж, з кожним наступним шлюбом різниця у віці між подружжям зростала. Остання дружина (молоденька медсестра) була молодша за чоловіка на п’ятдесят років.

Не оминула Селінджера Друга світова. На фронті він служив у контррозвідці, був зв’язковим. У воєнний шпиталь він потрапив не через травми, а з «бойовою перевтомою». В народі такий діагноз називають по-іншому – збожеволів. Бо на війні бачив те, чого не витримує психіка. З фронту повернувся людиною, що потребує психіатричної допомоги. Світ довкола здавався чужим і байдужим до того, що він пережив. І Селінджер пішов. Не з життя, а від людей.

Він безперервно шукав «Своїх». Напів’єврей-напівірландець, письменник ставив запитання «Хто я і де мої земляки?» та на собі відчував антисемітські настрої. Він шукав розуміння і в релігійних вченнях: індуїзм, дзен-буддизм, веданта, «християнська наука», крийя-йога, саєнтологія…

Селінджер без боротьби завоював статус сучасного класика. Активних приваблюють в його творчості жага свободи та бунтівні настрої, а інтроверти натомість знаходять ідеї дзен-буддизму.

У 2011 році його роману «Над прірвою в житі» (The Catcher in the Rye, 1951) виповнюється шістдесят. Твір зустрічав різні відгуки. Спочатку книгу забороняли в декількох країнах за депресивність і вживання лайливої лексики. А зараз вона входить до списку рекомендованої для читання літератури. З одного боку, книгою цікавилися сумнівні особи (Джон Хінклі мол., що здійснив замах на президента США Рональда Рейгана; Марк Чепмен, що застрелив Джона Леннона саме з цим романом у кишені). Та з іншого боку, за версіями багатьох опитувань роман зараховують до сотні кращих книг усіх часів.

Зрозуміло одне: магія Селінджера підкорює всіх.

У однієї американської дівчинки запитали, що б вона сказала, якби зустрілася з улюбленим письменником особисто. Вона відповіла: «Я б попросила, щоб він ловив нас над прірвою в житі»

Аліна Челядіна


2 комментариев к Знаменитий і невідомий Селінджер

Залишити коментар до Ірина Жиленко Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to Top ↑