кино no image

Февраль, 2011

1

Романтика по-венеціанськи

Німецький режисер Флоріан Хенкель фон Доннерсмарк у грудні 2010 року презентував світові нову стрічку “Турист”, на прем’єру якої громадськість очікувала з неприхованим ентузіазмом. Ще б пак, попередня робота “Життя інших” (2006) принесла режисерові світове визнання і низку найпрестижніших кінопремій: “Оскар”, “Сезар”, нагороди Британської академії та Європейської кіноакадемії. Цього разу фон Доннерсмарк обіцяв почастувати глядача зірковим акторським складом (Анджеліна Джолі, Джонні Депп, Тімоті Далтон, Пол Беттані), солідним бютжетом ($100 000 000), блискучою роботою оператора Джона Сіла (“Оскар” 1997, “Англійський пацієнт”) та, культивованою кіноепопеєю про Агента 007, шпигунською романтикою. І глядач прихильно прийняв новорічний подарунок режисера, про що свідчать пристойні касові збори: “Турист” став саме тим продуктом, який охоче купують і залишаються після вживання спокійними та ситими.

Успіх стрічки має доволі простий рецепт. По-перше, обираємо легко засвоєний публікою кінопродукт із минулого та створюємо римейк. У випадку “Туриста” цим продуктом стала французька стрічка “Невловимий” (2005) Жерома Салле. Сценарій залишився майже без змін, а от щедрий продюсерський кошт значно покращив естетичні якості фільму.

По-друге, додаємо до страви кількох відомих акторів, прихильники яких обов’язково розщедряться на квиток до кінотеатру. Популярність часто свідчить про акторський талант, що приблизно на чверть творить успіх стрічки. Джолі і Депп — безпрограшний варіант, адже вони вже давно носять звання найкрасивіших акторів світу і регулярно з’являються на великому екрані та на шпальтах ЗМІ.

І по-третє, найважливішим є правильно зрозуміти смаки та потреби потенційної аудиторії споживачів і старанно, не лякаючись надмірності, збагачувати фільм поживними елементами. “Туриста” створено для жінок, що втомилися від буденності й передбачуваності реального життя, а замість готувати чоловікові вечерю, прагли б опинитися в обіймах мужнього красунчика, який врятує від суворої російської мафії.

Сюжет прозрий та легкий, як повітря Адріатики: американський турист приїздить до Венеції у відпустку і потрапляє в полон чар загадкової витонченої красуні, якій загрожує небезпека. Події розвиваються динамічно, проте без зайвого драматизму. Режисер дозволяє насолодитися сценами “класичної романтики”, закони якої відомі світові з казок про принців та принцес. “Турсит” — кіно для тих, хто вміє любити очима: архітектура Венеції, шикарні готелі, червона губна помада героїні, бал, блиск шовку та діамантів, мерехтіння свічок, поцілунок на тлі нічної затоки… Фільм викликає почуття справжньої естетичної насолоди та розслабленості, нехай йому і бракує думки.

Флоріан Хенкель фон Доннерсмарк створив якісне жанрове кіно, що нагадує легку, вишукану, солодку страву. Сильним боком його є не оригінальність і новизна, а саме ностальгічність, стандартність та великий бюджет, що робить його ідеальним для відпочинку від кухонної рутини. Смачного!

Марина Ніжник


1 комментарий к Романтика по-венеціанськи

  1. Світлана пишет:

    Досить точна рецензія, дякую.

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Наверх ↑