литература no image

Сентябрь, 2011

0

Не виходь з кімнати

«…если вы про читаете это не жалейте меня…»

Коли Деніел Кіз переробив власне оповідання на роман, був 1966 рік, і твір вважали фантастичним. Ще й 50 років не минуло, але операція з підвищення інтелекту вже не здається неймовірною, проте сама історія досі викликає цілий спектр емоцій.

Доброзичливому та тихому Чарлі Гордону 32 роки. 17 з них він працює прибиральником у пекарні. Його мрія – навчитись читати та писати, щоб бути таким розумним, як його друзі – хлопці з пекарні, які з задоволенням знущаються з розумово відсталого співробітника. Чарлі щастить – саме його обирають для першої операції зі штучного підвищення інтелекту.

Про все це ми дізнаємось зі звітів, які пише сам Чарлі на прохання професорів університету. Перші звіти читаються важко: Чарлі невідомо нічого про орфографію та пунктуацію, він знає лише прості слова, які складає в примітивні речення. Згодом, після операції, усе змінюється. Стилістика звітів ускладнюється, зникають орфографічні помилки, з’являються розділові знаки тощо.

Разом зі знаннями Чарлі отримує купу проблем: він поступово згадує своє минуле, сім’ю, яка відмовилась від нього, усвідомлює себе, намагається розібратись у собі, навчитись розуміти людей. Він стає генієм, але не знає, як поводитись із жінкою, яка подобається, – його колишньою вчителькою зі школи для дорослих. Між ним та суспільством така ж прірва, як і раніше у розумово відсталого Чарлі: тоді він не міг зрозуміти людей, тепер вони не встигають за Гордоном.

Єдиний, хто міг би зрозуміти генія, – Елджернон, біла миша, якій зробили таку ж операцію, як Чарлі. Елджернона було прооперовано раніше, тому спочатку вони з Чарлі змагались у проходженні лабіринтів, і миша завжди вигравала. Через це «доопераційний» Чарлі її ненавидів, а «післяопераційний» навпаки дуже прив’язався до Елджернона. Саме цей білий приятель попередив Гордона про небезпеку: після прискореного розвитку на учасників експерименту очікує швидка деградація. Виправити цю помилку намагається сам Чарлі Гордон, адже його розумові можливості давно стали вище за професорів – засновників експерименту. Тим часом помирає Елджернон, Чарлі ховає його на задньому дворі й щотижня приносить квіти.

Усі ці подіє відбуваються протягом декількох місяців – від березня до листопада, а фактично складають ціле життя Чарлі Гордона. За цей короткий відрізок часу йому довелося надолужити 32 роки життя в темряві, і з більшістю завдань від успішно впорався, але на головне запитання відповісти так і не зміг: «Что лучше – ваш свет или моя тьма?». Адже найважливішим виявилась не думка оточуючих про тебе і навіть не офіційне визнання тебе генієм, а власні почуття. До операції Чарлі Гордон був неписьменним, але щасливим: у нього було багато друзів, дім, робота, ніякого минулого і заповітна мрія – стати розумним. Поєднати все це виявилось неможливим. Чарлі забув усе, окрім того, що, коли його не буде, треба покласти свіжих квітів на могилу Елджернона.

Юлія Куліш


Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Наверх ↑