кино no image

Июнь, 2011

1

Квінтесенція геніальності Вонга Кар Вая

Історія світового кіно знає не так багато імен, чий геній, народжений і сформований на самому початку кар’єри, невтомно проявляє себе у кожній наступній роботі, набираючи сили і завойовуючи тисячі прихильників. Гонконгський режисер та сценарист Вонг Кар Вай належить саме до таких талановитих діячів, і фільми його, об’єднані одним спільним гаслом краси і кохання, через слухові та зорові аналізатори прямують просто до серця.

Звідки з’явилося неперевершене кінематографічне чуття Кар Вая? Народившись у Шанхаї, у віці 5 років хлопчик разом із батьками переїхав до Гонконгу, і щоб адаптуватися до кантонського діалекту, засвоїти мову, він разом із матір’ю постійно відвідував кінотеатри. Можливо, саме тоді почали формуватися його естетичні вподобання, з’являтися в уяві ті образи, що постають у фільмах прекрасними ностальгічними примарами. І сам дух різнобарвного неонового Гонконгу, величезного нічного міста, що захлинувся у вогнях та унікальних долях, щоразу виявляється одним із головних героїв історій Вонга Кар Вая.

Розпочавши свою кінематографічну діяльність в якості сценариста, у 1988 році з’являється режисерський дебют Кар Вая, кримінальна мелодрама “Доки не висохнуть сльози”. Із першого фільму починає простежуватися фірмовий “почерк” режисера – гамірні неонові вулиці, дешеві азіатські ресторани та фатальна самотність його героїв. Стрічка мала успіх у критиків, і наступна робота “Дикі дні” (1991) вже остоточно підтвердила індивідуальний стиль Вонга Кар Вая: розгалуджена сюжетна лінія, фокусування уваги на героях, атмосфері, що їх оточує, невелика кількість діалогів, вражаюче музичне оформлення і неперевершена візуалізація. Тут ми звернемо увагу на те, що фільми Кар Вая – це не лише він сам, це ще й величезний внесок геніального оператора Крістофера Дойла, який вражає незвичними ракурсами зйомки і контрастними, яскравими кольорами. Гонконгський режисер починаючи зі своєї другої стрічки постійно співпрацює з Дойлом, і разом вони малюють неперевершену цілісну картину, повну асиміляцію смислу і зображення. Можна з упевненістю сказати, що свою славу вони отримали частково через злиття талантів.

До найвидатніших, класичних робіт Вонга Кар Вая найчастіше відносять дилогію “Любовний настрій” (2000) та “2046” (2004). Можна розглядати ці фільми окремо, проте найбільш повну картину глядач отимає лише ознайомившись із обома роботами.

Історія бере свій початок у Гонконгу 60-х років. Він та вона знімають сусідні кімнати в одному будинку. Їхні дружина та чоловік часто затримуються на роботі і їздять у далекі відрядження. Одного дня головна героїня – пані Су (Мегі Чун) – помічає у сусіда таку ж саму “дефіцитну” краватку, як і у свого чоловіка, а герой, пан Чоу (Тоні Люн), бачить у Су таку ж сумочку, як і у власної дружини. Ось так банально головні герої дізнаються про зраду своїх коханих людей. Проте замість помсти і скандалів, герої поступово самі потрапляють у пастку любові. Історія фантастично заплутана та водночас лірична і прозора, як найкращий сонет про кохання. Пан Чоу – романтик, що мріє стати письменником, пані Су – граціозна, красива та скромна жінка. У ній немає ані краплі вульгарності, проте кожен момент, кожен кадр немов би пронизаний найтоншим ароматом еротичності. Назва “Любовний настрій” ідеально відповідає самій сутності кінофільму: відчуття, таємничість, емоції та мелодійність героїв заворожують та розчулюють. А що ж далі?..

Далі події переносяться у кінофільм “2046”. Це загадкове число – рік, куди постійно прямує потяг, породжений уявою писменника – пана Чоу. У 2046 році можна повернути втрачене минуле, адже у ньому ніколи нічого не змінюється. Туди прямують загублені, нещасливі душі, котрі втратили сенс життя. Паралельно ми спостерігаємо поневіряння пана Чоу, що втратив своє кохання. Він багато посміхається, палить, зустрічається з жінками і залишається повністю самотнім, намагаючись у своїй фантазії відшукати спокій та “укласти мир” з минулим. Глядач зустріне велику кількість персонажів, чиї долі якимось чином перетинаються з долею головного героя. Цей режисерський прийом робить кінофільм об’ємним, насиченим, емоційним.

Обидві історії тісно переплітаються на чуттєвму рівні та являють собою справжній кінематографічний коктейль, що містить у собі кохання, витонченість та печаль. Дилогію “Любовного настрою” можна сміливо вважати квінтесенцією геніальності Вонга Кар Вая.

Марина Ніжник


1 комментарий к Квінтесенція геніальності Вонга Кар Вая

  1. t пишет:

    2046 – очень красивый и очень печальный фильм, хоть и немножко непонятный был для меня с сюжетной точки зрения

Ответить на t Отмена ответа

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Наверх ↑