Кохання як цикл
Бегбедеру пощастило: він з’явився настільки вчасно, що зараз вважається письменником. Більше того – одним із найпопулярніших сучасних французьких літераторів. Що спільного між ним та літературою, окрім Франції, – сказати важко.
«Любовь живет 3 года» – Бегбедер і його герой Марк у цьому впевнені. Вони пропонують чітку схему розвитку взаємин між закоханими, обумовлену дією гормонів, підтверджену статистикою та власним прикладом.
Роман написано в 1997 році, коли сцени алкоголізму, блювання та спроб урізноманітнення сексуального життя вражали вже фактом наявності в творі. Тоді це здавалось одним із критерієв сучасності тексту. І хоча перший переклад роману російською став доступним в 2003 році, він все одно набув популярності. Судячи з усього, покинуті й розчаровані знайшли в Бегбедері свого брата. Святкуючи розлучення, він радіє, напивається, розважається – не відмовляє собі в жодних спокусах. Власне, навіть такий сюжет можна зробити чарівним та захоплюючим, але Бегбедеру не до цього. Зумисно грубо, короткими, нібито надірваними реченнями автор намагається створити портрет травмованого, але непереможного супергероя – себе. Мало того, що він кохав, а кохання раптом зникло, він ще й популярний – відомий усім компаніям і знає так багато про життя, що не може не напиватись хоча б день, але винятково одинокий. І тисячі невдах переживають цю трагедію, вони в захваті від героя.
Добре, що весь цей надмірний скептицизм щодо кохання закінчується тверезою фразою: кохання живе стільки, скільки судилося. Треба віддати Бегбедерові належне: його вигадка про трирічний цикл виглядає досить логічно, а головне – кожен читач обов’язково побачить себе в якійсь із ситуацій.
Незважаючи на те, що в романі розглядається таке серйозне питання – кохання та його швидкоплинність, в цілому твір звучить як перша спроба написання містично-героїчної повісті для підлітків.
Юлія Куліш
2 комментариев к Кохання як цикл